“
«Ранком шабату у синагозі Маріуполя мав от-от початися молебень, коли місто зазнало артилерійського обстрілу.
- Уся синагога тремтіла, ми вмить збагнули, що трапилося щось серйозне, - каже рабин Мендель Коен, емісар хабадського хасидизму в Маріуполі.
За мить по тому, як усе закінчилося, до синагоги зайшов її охоронець Влад і повідомив новини: Маріуполь щойно пережив масований та тривалий артилерійський обстріл Східного мікрорайону. Коли влігся пил, з'ясували, що 30 цивільних загинуло і 100 було поранено, тож 24 січня стало найкривавішим днем у місті від минулого травня, а також ознаменувало значну ескалацію у війні у східній Україні…
…За рахунок коштів, наданих Міжнародним товариством християн і євреїв, один автобус із представниками єврейської громади виїхав з Маріуполя в понеділок увечері, прибувши рано у вівторок в Житомир на заході України. Але, зважаючи на затишшя, більшість вирішила відкласти від'їзд.
- Люди не хочуть виїжджати, допоки іншого вибору не залишиться, - пояснює рабин Аарон Кагановський, - вони кажуть: «От зараз ми поїдемо, і все вгамується, а потім повернемося – і почнеться знову». Люди втомилися спаковувати та розпаковувати валізи. Якщо вони вже й поїдуть звідси, то назавжди.
Тим часом, єврейське життя у Маріуполі триває. Кагановський проводить уроки для дітей та регулярні молебні. Коен мав із дорослою групою два заняття з книгою «Цікавинки Талмуду». Перше заняття відбулося ще до обстрілу, а друге – у неділю, наступного дня після нього. На друге заняття прийшла тільки половина людей, але, за словами Коена, «це теж рахується».
Зрештою, ніхто у Маріуполі не знає, що станеться далі».